Деніел Гоулман, найбільш цитований автор праць про емоційний інтелект, що доклав багато зусиль для поширення цієї концепції. Він вважав, що емпатія є частиною EQ і переконував тих, хто хоче бути більш успішним менеджером, освоювати софт-скіли для підвищення своєї продуктивності. Тоді бізнес охопила хвиля захоплення EQ, проте вона не принесла очікуваної продуктивності.
Що ж завадило? Адже емоційний інтелект дійсно дає можливість бути більш продуктивним в бізнесі. Один з головних, на мою думку, стопперів — неправильне розуміння емпатії. У деяких джерелах зазначено, що емпатія — це співчуття. Але насправді це не зовсім так.
Емпатія — це розуміння того, що відчуває інший, і визнання його права на такі почуття.
Приклад — наступний діалог:
— Я злюся на тебе за те, що ти не допоміг мені знайти рішення цієї задачі.
— Я злякався через те, що було мало часу, і це завадило мені закінчити до дедлайну.
Якщо у першого співрозмовника є емпатія, він зрозуміє, що в іншого є страх, прийме це і не буде його лаяти. Навпаки, він повірить йому і допоможе цей страх подолати.
Якщо емпатії немає, реакція буде приблизно такою: "Я тобі не вірю, та що тут такого
складного".
Аналізуючи історії моїх клієнтів, я прийшла до висновку, що загальноприйняте розуміння співчуття — це коли я все кину і почну тобі допомагати. Не дивно, що плутаючи емпатію зі співчуттям, власники та топи не хочуть бути емпатичними.
Навчившись розводити обидва поняття — емпатію і співчуття — ні топи, ні менеджери більше не будуть потрапляти в цю пастку. Для досягнення мети їм достатньо буде розуміння — і у них з'явиться вибір, допомагати співробітнику чи ні.
А як використовувати емоційний інтелект для досягнення більшої продуктивності, розповідає книга «Технологія #EQBoost: як використовувати емоційний інтелект у бізнесі та житті», презентація якої відбудеться у 20-х числах травня 2019 року.