Загальноприйнято стверджувати, що мікроменеджмент - це недолік лідера, який занадто прискіпливо занурюється в мікрозадачі без особливої потреби. Насправді ж все не так просто. Співробітники також вносять свій внесок в цю проблему, нехай навіть і несвідомо.
Чи помічали ви, що поруч із більш діяльною людиною втрачаєте свою активність? Якщо активна людина починає діяти, то перше, що хочеться зробити за законом системи або за законом збереження енергії - посидіти і почекати.
Таким самим чином відбувається і з мікроменеджментом. Якщо я бачу, що мій начальник активно працює з моїми завданнями, то чому б мені не посидіти і за цим не поспостерігати? Тим більше, що я все одно не встигну за босом - на те він і бос, щоб за ним не встигати. Це і є негативний вплив мікроменеджменту: енергія лідера в таких завданнях гасить енергію людей, у яких робота горить.
Однак лідер і його команда складають одну систему - її можна уявити у вигляді сполучених посудин. Згідно з моїми більш ніж 15-річними спостереженнями за роботою різних компаній, на лідерах лежить лише 50% відповідальності за мікроменеджмент.
Лідер заглиблюється в задачу співробітників тоді, коли справу не зроблено. І причина цього - різна швидкість керівника і співробітника. Знаючи це, боси можуть трохи сповільнюватися, а співробітники – прискорюватися. І тоді від мікроменеджменту можна буде відмовитися значно швидше.