Серед бізнесменів поширене переконання, що вони не схильні до емоцій. Або що вони справляються зі своїми емоціями краще, ніж інші - в першу чергу, ніж їхні співробітники.
Я вважаю, що бізнесмени справляються зі своїми емоціями не краще, ніж інші. Просто в їхньому випадку сам факт того, що вони не справляються, і наслідки від цього менш помітні, ніж коли не справляються співробітники. І висловлюють емоції фаундери менш помітно.
Коли співробітник боїться, він не може придумати нічого путнього, він розгублений і чекати від нього чогось марно. Якщо ж розгублений бізнесмен, у нього це проявляється по-іншому: він забуває про цифри.
Наприклад, я часто готую бізнесменів до переговорів - і якщо вони цих переговорів побоюються, я чую від них такі слова як "завжди", "більше", "менше", "краще". З людини-ходячої-цифри бізнесмен на очах перетворюється на людину, яка цифри не вживає в принципі. І тут вже можна запідозрити, що бізнесмен перебуває під впливом емоцій.
Різниться і джерело емоції: у бізнесмена це страх, що команда не впорається, а у співробітників - страх, що вони не знайдуть рішення, не отримають схвалення.
І в тому, і в іншому випадку емоція є неусвідомленою, людина продовжує вдавати, що все в порядку. Часто зверху нашаровуються інші емоції - наприклад, злість або розчарування власника, лідера команди.
Ось так емоції замість того, щоб надавати нам імпульс для досягнення результату, стають головною перешкодою на шляху до нього.